КЗ "Бірківський ЗДО"
Харківська область, Чугуївський район

Стоп булінг!

Інформація щодо протидії насильству та булінгу

Булінг (цькування) – дії учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві. Такі дії вчиняються стосовно дитини чи дитиною стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого може бути заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого. Булінг може здійснюватись також із застосуванням засобів електронних комунікацій. 

ЮНІСЕФ визначає булінг (від анг. to bull – переслідувати) як небажану агресивну поведінку дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною чи групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили.

Нормативно-правові документи

 

 

 

 

 

 

 

  ЯК МІНЯЄТЬСЯ ПОВЕДІНКА ДИТИНИ

Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина: 

1) ВДОМА:

– не хоче одягатися вранці;

– шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;

– просить батьків забрати її із дитячого садка раніше;

– плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт; 

– не контактує з однолітками у дворі;

– грає наодинці в парку; 

2) В ДИТЯЧОМУ САДКУ: 

– не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо; 

– усамітнюється при будь-якій нагоді; 

– часто губить свої іграшки або речі; 

– бруднить чи псує одяг; 

– грає поламаними іграшками; 

– відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі; 

– не має друзів у групі. 

                                       

 

 

 Алгоритм дій працівників закладу освіти у випадках виявлення булінгу:

  • Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, педагогам, психологу або безпосередньо завідувачу.
  • Батьки дитини можуть звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда – Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.
  • Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.
  • Після отримання звернення батьків дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.
  • Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує усі обставин булінгу. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
  • До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші зацікавлені особи.
  • У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.

 

 

  • Телефон Довіри: (057) 705 61 65, e-mail:  dovira92@ukr.net
  • Національна дитяча "гаряча лінія"  0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних)    або 116 111  (безкоштовно з мобільних)
  • Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335
  • Уповноважений Президента України з прав дитини  044 255 76 75

 

Форма авторизації адміністратора

Логін: *

Пароль: *

Час сессії вичерпано. Дані не збережено!
Дані вдало збережено!