КЗ "Бірківський ЗДО"
Харківська область, Чугуївський район

Харчування ЗДО (поради батькам)

Організація харчування у ЗДО

Шановні батьки!

 Важлива інформація для Вас! Уряд затвердив нові норми та порядок організації харчування у закладах освіти (постанова КМУ від 24.03.2021 № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку»). Такі зміни прийняті, з метою: врегулювання організації харчування дітей з огляду на принципи здорового харчування, приведення енергетичної цінності раціону, структури харчування до Норм фізіологічних потреб населення в основних харчових речовинах і енергії. Що ж змінилося?(Деталі за посиланням

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/305-2021-%D0%BF?fbclid=IwAR33zBqSXQGyS_jSr5S_8yct8chYddBP39rR6S5maezSjHPlSFMtPI-kdG4#Text

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Дев’ять кроків до правильного харчування вашої дитини

   Правильне харчування відіграє ключову роль у здоров'ї та розвитку дітей. Всі ми хочемо, щоб наші діти росли сильними, здоровими та повними енергії, тому формування правильних харчових звичок із наймолодшого віку є важливим завданням для кожного з батьків.

   Формування цих звичок може бути веселим і корисним – не тільки для дитини, а й для всієї вашої родини!

Ось дев’ять кроків для того, щоб почати:

1. Створіть Здорове Харчове Оточення

Перший і найважливіший крок – створити вдома здорове харчове оточення. Відмовляйтеся від шкідливих продуктів харчування, а замість цього заповнюйте холодильник та шафи корисними продуктами – свіжими фруктами та овочами, злаками, білковими продуктами та нежирними молочними продуктами.

2. Будьте Прикладом

Діти часто наслідують своїх батьків, тому важливо бути для них прикладом у правильному харчуванні. Покажіть своїм дітям, що ви теж віддаєте перевагу здоровій їжі, і переконайте їх, що це смачно і корисно.

3. Залучайте Дітей До Приготування Їжі

Залучення дітей до приготування їжі - чудовий спосіб зацікавити їх у здоровому харчуванні. Дозвольте їм допомагати вам на кухні, давайте можливість вибирати інгредієнти та готувати разом із ними.

4. Навчіть Дітей Про Значення Правильного Харчування

Розмовляйте з дітьми про те, чому важливо правильно харчуватися. Поясніть їм, яка користь від фруктів, овочів, злаків, білків та інших корисних продуктів для їхнього здоров'я та росту.

5. Організуйте Регулярні Прийоми Їжі

Намагайтеся дотримуватися регулярного розкладу прийому їжі. Це допоможе вашій дитині встановити правильний режим харчування та уникнути переїдання.

6. Пропонуйте Різноманітну Їжу

Пропонуйте дітям різноманітну їжу, включаючи різні види фруктів, овочів, злаків та білкових продуктів. Це допоможе їм отримувати всі необхідні поживні речовини для здоров'я та розвитку.

7. Не Забороняйте Нічого Абсолютно

Намагаючись формувати здорові харчові звички у дітей, не робіть із харчування заборонену зону. Дозвольте дітям іноді частувати себе смаколиками, але робіть це з помірністю і в рамках здорового харчування в цілому.

8. Заохочуйте Здорові Вибори

Заохочуйте дітей, коли вони роблять здоровий вибір у їжі. Похваліть їх, коли вони обирають фрукти замість солодощів або овочі замість чіпсів.

9. Будьте Терпеливі Та Постійні

Формування здорових харчових звичок у дітей – це процес, який потребує терпіння та сталості. Не чекайте на миттєві результати, але продовжуйте впроваджувати здорові звички та вести здоровий спосіб життя разом зі своїми дітьми.

Дотримуючись цих дев’яти важливих кроків, ви зможете допомогти вашій дитині сформувати здорові харчові звички, які будуть супроводжувати її протягом усього життя і забезпечать їй здоров'я, енергію та гарний настрій щодня.

Чугуївське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області

Здорове харчування для дітей: особливості та поради для батьків

Раціон харчування для здоров’я дитини відіграє надзвичайно важливу роль, адже саме з їжі зростаючий організм бере необхідні поживні речовини. Тому важливо щодня формувати збалансоване меню, особливо зараз, коли діти навчаються за дистанційною формою (вдома) та майже цілий день знаходяться без догляду дорослих.

Необхідно навчити дитину самостійно розуміти базові властивості продуктів та обирати більш корисні, якісні та здорові варіанти. Важливо прищепити дитині здоровий інтерес до їжі, допомогти їй зрозуміти, які продукти їй смакують, давати вибір і підтримувати ініціативу. Так батьки закладуть основи здорової харчової поведінки і знизять ризик її розладів у майбутньому.

Декілька простих порад, які допоможуть батькам навчити дітей із легкістю дотримуватися принципів здорового харчування.

Необхідно харчуватися регулярно. Організм як дорослого, так і дитини потребує постійного надходження поживних речовин: білків, вуглеводів і якісних жирів, а також мікроелементів. Якщо дотримуватися режиму харчування, не пропускати основні прийоми їжі та їсти приблизно в один і той самий час щодня, внутрішні процеси відбуватимуться правильно.

Найкраще під час прийому їжі зосередитися на стравах: відтінках смаку, її текстурі й температурі. Навчить дитину під час їжі вимикати телевізор, не користуватися телефоном. Треба їсти усвідомлено: це дозволить вчасно зрозуміти, що ви вже наситилися, та по-справжньому насолодитися їжею.

Запропонуйте дитині взяти за звичку читати склад продуктів на упаковці. Це дієвий спосіб контролювати кількість солі й цукру в раціоні. Також необхідно звертати увагу на клітковину – це той компонент, який має бути присутнім у раціоні.

Не дозволяйте дитині переїдати. Переїдання створює додаткове навантаження на органи травлення, тож якщо на Ваш погляд дитина вже наситилася, відсуньте тарілку.

Уникайте напоїв, що містять цукор. Вода найкращий напій як для дорослих, так і для дітей. Також хорошим варіантом для вгамування спраги є трав’яні чаї, вода з м’ятою або шматочками фруктів чи ягід. Якщо готуєте компот чи узвар, не додавайте цукор.

Привчить дитину з’їдати декілька порцій овочів і фруктів щодня. Різноманітні та різнокольорові овочі, фрукти, ягоди – джерело вітамінів та мікроелементів. Що більше кольорів на вашій тарілці, то кориснішою вона є для організму. Розширюйте свій продуктовий кошик: не ігноруйте зелень і коренеплоди. Зелень додавайте до салатів, а коренеплоди смачно запікати та додавати в рагу.

Порадьте дитині вживати десерт після повноцінного прийому їжі. Десерт замість обіду чи сніданку – це не найкраща ідея. Чудовий варіант – солодощі, приготовані власноруч. Так ви зможете контролювати якість інгредієнтів, наприклад, додати цільнозернове борошно та зменшити кількість цукру.

Здорове харчування передбачає гармонійне споживання білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макро- і мікроелементів – основних речовин, які містяться в харчових продуктах.

Білки – це головний пластичний матеріал для росту і розвитку організму. Здорове харчування передбачає, що в раціоні присутні як тваринні білки (м’ясо, риба, яйця, молоко), так і рослинні (бобові, картопля, насіння, горіхи, зернові та ін.) Згідно з фізіологічними нормами, частина тваринних білків повинна складати 55% від загальної кількості споживаних білків

Жири також важливі й несуть відповідальність за накопичення енергії, збереження тепла, захист від травм, обмін та створення потрібних гормонів, вітамінів та інших біоактивних речовин. Жири разом із білками й вуглеводами становлять основу пластичного матеріалу для побудови всіх клітин і тканин організму. Вони сприяють більш якісному використанню організмом білків, вітамінів і мінеральних речовин. До раціону варто включати ненасичені жири природного походження. Вони містяться в неочищених рослинних оліях першого віджиму, насінні, горіхах, авокадо, оливках, жирній рибі.

Вуглеводи – це основне джерело енергії. Для забезпечення здорового харчування рекомендується, щоб 64% вуглеводів надходили в організм у вигляді крохмалю (хліб, крупи, макаронні вироби), а 36% — у вигляді простих цукрів (сахароза, фруктоза, мед тощо).

Вітаміни – незамінні складові раціону здорового харчування, які беруть участь у всіх біологічних процесах організму. Якщо в організм надходить дуже мало вітамінів, це може негативно позначитися на здоров’ї, фізичному розвитку і сприяти обмінним порушенням та хронічним захворюванням.

Найбільш багаті джерела вітамінів – це, безумовно, овочі й фрукти. Останні є невіддільною складовою здорового харчування.

Як допомогу при складанні меню вдома, задля того щоб воно було корисним, раціональним та збалансованим рекомендуємо використовувати кратність видачі та види харчових продуктів різних груп, які передбачені «Нормами харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» та «Порядком організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 305.

Вищевказаними документами запропоновано до меню включати різноманітні страви, сезонні овочі та фрукти.

Передбачено зменшення кількості споживання солі, цукру, хліба, насичених жирів, зокрема вершкового масла; збільшення споживання овочів, фруктів, м’яса, молока та молочних продуктів; не передбачено вживання кондитерських виробів (цукерки, вафлі, зефір тощо).

Близько 75% їжі повинні бути продуктами рослинного походження: овочі, салати, злакові, фрукти та ягоди.

М’ясні страви необхідно якомога частіше комбінувати з овочевими гарнірами чи салатами.

Надається перевага продуктам із вищим вмістом харчових волокон (наприклад, краще обирати гречку замість рису), із високим вмістом клітковини (цільнозерновий хліб) тощо.

Протягом тижня в меню повинні бути:

  • кожен день – овочі, фрукти та ягоди, крупи або макаронні вироби чи бобові, молоко або молочні продукти (йогурт, кефір, рослинні напої, сир твердий, кисломолочний, сметана);
  • двічі на тиждень – риба, сік;
  • тричі на тиждень – бобові;
  • шість порцій на тиждень – м’ясо птиці;
  • страви з м’яса свинини, телятини або яловичини та яєць необхідно включати двічі або тричі на тиждень;
  • картопля у вигляді окремої страви пропонується не більше 2-3 разів на тиждень.

Харчування дітей повинно бути організовано з не менше ніж триразовим споживанням гарячої їжі. Інтервал між прийомами їжі не повинен перевищувати чотири години.

Здорове харчування захищає людину від маси хвороб, зміцнює імунітет до деяких хвороботворних факторів, підтримує на стабільному рівні масу тіла. Правильно харчуйтеся і будьте здорові!

Замовити солодощі для дітей за вигідними цінами – Чортків.Сity ДІТИ ТА СОЛОДОЩІ

 Без новорічних солодощів не минає свято. Їх приносять гості, роздають у школах та в дитячих садочках, і неодмінно додають до пакунків з подарунками.

 Цукерки, шоколад, печиво, торти – загалом майже 13 кілограмів солодкого на рік у середньому з’їдає українець.  А під час свят попит на ласощі зростає. Практично всі діти дуже люблять солодке. Батьків мучить питання, в якій кількості допустимо вживання малюком солодощів і як обмежити цю кількість.

Дітям до року солодке не рекомендується давати в їжу, оскільки імунна і травна системи малюка ще не налагодили свою роботу. Малюкам можна  давати солодке у вигляді  природних цукрів – це фруктоза і лактоза маминого молока. Не слід підсолоджувати воду чи кефір.

Починати можна після року із зефіру або пастили, мармеладу без цукрової присипки. Цукор може викликати бродіння в кишківнику, а звідси проблеми з випорожненнями і висипання. Діти, схильні до діатезу, не потребують солодких продуктів до 2-х років. Їх введення можливе, але пізніше та з обережністю.

Після 3-х років дитині можна починати давати солодке у вигляді тортів чи тістечок. До цього моменту травна система майже повністю організована і може переробити дані продукти.

Льодяники й карамельки можна пропонувати малюкові тільки з 4-х років, оскільки існує ризик того, що дитина може вдавитися.

Небезпека споживання надлишкової кількості солодкого полягає в тому, що це може негативно позначитися на стані зубів дитини й спровокувати надмірну вагу. Від величезної кількості солодкого порушується обмін речовин і підвищується навантаження на печінку. Батькам необхідно пояснювати дитині, що зайве вживання солодощів може спровокувати захворювання зубів.

Ніколи не залишайте солодке на очах у дітей, а от фрукти завжди кладіть так, щоб дитина їх бачила. Потрібно навчитися регулювати кількість солодощів,  які їсть малюк. Ніколи не використовуйте солодощі як хабар або підкуп дитини, у майбутньому це може викликати негативні наслідки.

Але повністю виключати солодке з раціону дитини теж не можна, тому що солодощі – це чудове джерело енергії. Крім того, цукерки й торти – це просто радість і задоволення для кожної дитини. Головне завдання батьків –правильно і розумно контролювати кількість і якість солодощів, які з’їдаються їх дитиною.

Найголовніше: завжди пам’ятайте, що найкраще виховання дитини – ваш особистий приклад, тому постарайтеся самі не зловживати солодким! Будьте прикладом для своїх дітей, адже вони схильні повторювати все за батьками. Пам’ятайте, що харчування дитини в дошкільному й молодшому шкільному віці впливає на її здоров’я в майбутньому.

Бережіть своє здоров’я і здоров’я своїх дітей! Нехай свята приносять тільки радість і позитивні емоції!

З прийдешніми святами!

З повагою, Чугуївське районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Харківській області

Якщо дитина не хоче їсти...

 

Один з найважливіших чинників формування здоров’я дитини – її ра­ціональне харчування. Про принципи здорового харчування, правильний добір і поєднання продуктів, їжу корисну, некорисну і шкідливу не раз уже писалося. А от психологічний аспект годування дошкільнят у багатьох батьків, і навіть педагогів, залишається поза увагою, хоча він позначаєть­ся на здоров’ї поряд з якістю їжі.

Процес годування, прийому їжі дитиною для багатьох сімей – актуальна, болюча проблема, оскільки і для дітей, і для їхніх батьків це буває стресовою ситуацією, яка травмує психіку.Дехто свято вірить, що чим більше дитина з’їсть, тим здоровішою буде, що кожна ложка каші, навіть насильно “втрамбована”, дасть користь, зміцнить здоров’я. Як правило, прийом їжі дитиною починається весело, спокійно, але поступово за столом насу­ваються “хмари”, психологічна атмосфера стає де­далі напруженішою – спочатку вмовляння: “З’їж за маму, з’їж за тата” або “Ще одну ложку каші з’їж, тоді підеш гратися”, або “Куплю нову іграшку”, а потім доходить і до погроз. Часто дитина чує і таке: “Я тебе сьогодні не люблю – ти не доїв суп” або “Сидітимеш за столом, доки все не з’їси” тощо.

Зрозуміло, що це вже початок протистояння між дитиною і дорослим: тут і сльози, і крики, і знер­вованість, і зіпсований настрій, як у дитини, так і в дорослого. Дитина після цього ще довго не може заспокоїтися, переживаючи болісний, щойно на­бутий життєвий досвід. Вона думає: “У цьому світі навіть найрідніші люди мене не розуміють!”. А мама або й вихователька, “втрамбувавши” в малого все, що вважали за потрібне, задоволені: “Дитя нагодоване!”. Маємо яскравий приклад до­рослого егоцентризму. Дивовижно, як рідна людина, мати, раптом стає “глухою”, “сліпою”, “бездушною” до своєї кро­винки, яка і жестами, і очима, і поведінкою благає, показує матусі, що їсти вже не може і не хоче.

Батьки часто не замислюються над тим, що таке годування малюк сприймає як насилля, при­мус, покарання, що це стає для нього справжнім випробуванням, а мати, і це найгірше, сприйма­ється як насильник. Маленька людина не може зрозуміти її поведін­ки, оскільки ще зовсім недавно, в період грудного годування, мама сприймалася дитиною і як джере­ло їжі, і як джерело любові та задоволення. Материнський тиск, її авторитаризм ляка­ють малюка, між найріднішими людьми виникає психологічний дискомфорт, емоційна дистан­ція. Для авторитарних, емоційно “глухих” батьків і педагогів головне – режим і гасло “Дитина для режиму!” і в жодному разі не навпаки. В резуль­таті процес вживання їжі, сама їжа не викликають у дитини такого важливого почуття, як задоволен­ня. Так і руйнується головний принцип людського життя — принцип задоволення, навіть якщо він стосується прийому їжі.

Фундатор психоаналізу 3. Фрейд підкреслював величезну роль цього принципу в житті людини, у формуванні її життєвої позиції. Якщо процес прийому їжі “начинений” негативними емоціями, психологічним дискомфортом, це може призвести до стійкої втрати дитиною апетиту, тобто до нервової анорексії.

Не варто примушувати дитину їсти страву, яка їй здається несмачною! Натомість допоможіть ма­люкові розвинути смак до простої, здорової їжі, адже саме це є запорукою доброго апетиту. Смакові уподобання можуть характе­ризувати емоційний, психофізіологічний стан людини.

Зверніть увагу: в стані тривоги, страху люди­на погано їсть і не завжди відчуває смак їжі або зовсім “забуває” про неї і може не їсти два-три дні поспіль, при цьому зовсім не відчуваючи голоду. В момент творчого піднесення, радості, нав­паки, смакові відчуття людини загострюються. Хоча й під час цікавої творчої праці, коли приходить натхнення, людина може так захопитися справою, що забуває: в роті не було ані крихти багато годин. Тобто вона втрачає апетит і не відчуває голоду. У жодному разі не використовуйте їжу як засіб покарання та примусу. Не силуй­те дитину тим, що має давати їй задово­лення. Замисліться, що зафіксує дитяча пам’ять у разі примусу? Не важко уявити – це сльози, їжа, яку заштовхують ложкою до рота, нудота, погрози. Про насолоду стравою годі й казати!

Не кажіть дитині: “Не підеш гратися, доки не з’їси ще одну ложку каші”, або “З’їж за маму, за тата ще одну ложку супу” тощо. Звісно, дитина проковтне цю огидну їй ложку каші, щоб продемон­струвати слухняність, свою любов до нас. А тепер замислимося, які почуття вона заштовхує в себе разом з цією “останньою ложкою”? Що відчуває в цей момент до улюбленої страви і до доросло­го?! А той часто і не відає, що душа дитини охоп­лена протестом, що загострилася її агресивність або отрута депресивності ще довго пануватиме в її серці, що “Я” малюка глибоко ущемлене.

Пригадаймо і своє дитинство. Скільки дорослих людей і досі не люблять, наприклад молоко, манну кашу тільки тому, що їх занадто ними перегодува­ли в дитинстві, примушуючи за будь-яку ціну “до­пити”, “доїсти”. І хто зна, може та склянка молока була б дуже смачною, якби дорослі не припуска­лися помилок. Ми, дорослі, інколи майже свідомо перетворюємо корисне на огидне. Отже, давай­те не ставити дитину в залежність від своїх дорос­лих забаганок, комплексів.  Не примушуйте дитину їсти, коли вона перебуває в збудженому, нервовому стані.

Якщо їжа смачна, це не означає, що її треба дуже швидко з’їсти, проковтнути. Нею маємо на­солоджуватися, адже смачну страву можна порів­няти з оркестром, в якому чуємо і фагот, і саксо­фон, і скрипку, і фортепіано, що зливаються в одну чудову мелодію, даючи нам естетичне, душевне задоволення. Завдяки своїм смаковим рецепторам дитина має відчувати смак страви, кожного її інгредієнта. В такому разі у малюка розвиватиметься естетич­не, поетичне ставлення до їжі, він відчуватиме фізіологічне, психологічне задоволення.

Дитина, яка живе і розвивається в гармонії, вико­ристовуючи в повному обсязі інформацію всіх своїх аналізаторів, смакових рецепторів – здорова. Зав­дання батьків і педагогів – постійно розширювати діапазон її відчуттів, що прямо стосується і їжі. К.Д. Ушинський назвав органи чуттів “дверима в світ”. Познайомте малюка з його “помічниками” – язиком, очима, вухами, носом, розкажіть про їхню роль у житті людини, про те, як вони допомага­ють пізнавати навколишній світ і себе в ньому, отримувати багатосенсорну інформацію, в тому числі і про їжу.

Пропонуйте дітям ігри на розвиток нюху, смаку. Так, їм можна сказати: “Нехай ваші носики вгадають, що ви зараз їстимете”. Або малюк си­дить у кімнаті, а мати пропонує йому попросити свого помічника – носика відгадати, що сьогодні буде на обід, яка страва стоїть на столі в кухні і че­кає на нього, або можна з дитиною підійти до две­рей, що ведуть на кухню, і запитати: “Яка це стра­ва так смачно пахне? Що тобі підказує твій ніс?”. Зрозуміло, що, відгадавши, малюк буде дуже за­доволений собою, своїм носиком, почуватиметься кмітливим, розумним. Тому й страва здаватиметь­ся вдвічі смачнішою, і їда принесе задоволення.

Можна запропонувати малюкові заплющити очі, й поставити таке запитання: "Вгадай за смаком, яка це страва”. Так дитина одночасно вчитиметься розрізняти тонкі смакові відчуття й називати їх: со­лодке, кисле, пересолене тощо.

Обов’язково звертайте увагу дітей на сервірування столу. Привчайте отримувати від їжі естетичне задоволення, оскільки це може бути одним з чинників виникнення ба­жання з’їсти цю страву, посмакувати нею. Створіть для маленької особистості такі умови, щоб світ здавався їй цікавим, кольоровим, смачним! Батькам варто запитувати дитину, що вона хотіла б з’їсти, яка страва їй подобається, запропонуйте приготувати її разом, звісно, зважаючи при цьому на вік, можливості дитини. Запрошуйте сина чи доньку разом з вами готувати страви для бабу­сі, тата – так вони більше дізнаються про вас, ваші кулінарні уподобання. А найцінніше те, що вас об’єднає корисна справа – готувати їжу для рідних людей.

Обов’язково звертайте увагу дитини: страва, яку готують з добрим настроєм і любов’ю, найсмачні­ша та найкорисніша. Не бійтеся бути не такими батьками, як інші. Прислухайтеся до бажань своєї дитини щодо їжі, орієнтуйтеся на її смакові уподобання, дайте їй можливість самій вирішувати, їсти чи не їсти. Іно­ді треба відійти від загальноприйнятих стандартів у режимі дня дитини, її годування. Нічого страш­ного, якщо малюк поснідає трохи пізніше або не вип’є склянку молока в полудень. Відрегулюйте режим відповідно до індивідуальних особли­востей сина чи доньки.

Не забувайте: ваша дитина – неповторна індиві­дуальність, вона не така, як інші, а отже, потрібний індивідуальний підхід і до режиму її харчування. Навчіть її прислухатися до “голосу” свого організ­му, довіряти йому. Нехай вона сама вирішує, що, коли, скільки їстиме, а від чого відмовиться. Зро­зуміймо нарешті: в кожної людини, зокрема й у дитини, своє відчуття голоду. Комусь, щоб на­сититися, потрібний повний обід з трьох страв, а інші можуть вдовольнитися одним смачним яблуком.

Не заштовхуйте в малюка їжу, коли він сидить на горщику (і таке буває) або коли він бігає від вас по кімнаті, а ви з тарілкою – за ним. Не пере­творюйте це на змагання, рухливі ігри, забави, бо зрештою це закінчується, як правило, слізьми, об­разами і з боку дитини, і з боку батьків. Головна вимога – годувати треба голодну дитину.

Обов’язково привчайте малюка мити руки та обличчя перед їжою. Сформованість гігієнічних навичок – один з показ­ників якості життя людини, її культури, вихованості. Звертайте увагу на поставу дитини, правильне її дихання під час їди. Застерігаємо: не примушуйте малюка їсти, коли він нездужає “щоб були, мовляв, сили по­долати хворобу”. Так, наприклад, тварини, коли хворіють, відмов­ляються від їжі на кілька днів. У цей час сили, енер­гія організму спрямовані на боротьбу з хворобою, а не на перетравлювання їжі. Деякі лікарі, психоло­ги підтримують таку точку зору і стосовно людини. Ще раз нагадуємо: кожен крок батьків стосов­но впливу на організм дитини має бути вива­женим, мудрим, враховувати її індивідуальні, психологічні, психофізіологічні особливості.

Від самого народження намагайтеся викликати у малюка позитивне ставлення до їжі. Поступово розширюйте асортимент страв, зба­гачуйте його смакову гаму. Вводячи нову страву, розкажіть цікаву історію, наприклад, чому картоп­лю раніше називали “земляним яблуком”, чим вона корисна для людини. Пам’ятаймо: прийом їжі – не тільки задоволення шлунка, а ще й естетична насолода. Цей процес можна супрово­джувати приємною музикою. Якщо не можна дати всім батькам єдиного ре­цепту щодо того, як правильно годувати дитину, то, мабуть, можна висловити думку, яка буде ко­рисною всім: будьте уважні до смакових уподо­бань дитини, до її переваг в їжі, і ви багато чого зрозумієте про неї !

Їжа — лише один з багатьох способів отримати задоволення. Шукаймо інші!

Хотілося б порадити батькам не годувати ди­тину їжею, приготовленою автоматом, оскіль­ки ні людські руки, ані людське серце не брали участі в її приготуванні. Часто молоді батьки, забравши дитину з до­шкільного закладу, поспішають не додому, щоб посмакувати у тісному сімейному колі домашні­ми стравами, а до кафе, де повно людей. Що там чекає на дитину? Галас, черги, штовхани­на, шкідливі для дитячого організму одноразові пластмасові тарілки, стаканчики, а то й цигар­ковий дим. І найголовніше — немає можливості поспілкуватися з батьками хоча б увечері, роз­повісти їм про свої справи, а вона ж так цього чекала весь день! Так і ростуть деякі діти, не знаючи смаку до­машніх страв. А до того ще трапеза доповнюється суворими командами з боку батьків: “Іж швидше” або “Усе доїдай, бо вдома їсти нічого” та їхніми нескінченними розмовами по мобільному телефо­ну. Така поведінка батьків демонструє дитині їхню зайнятість і, як їй здається, байдужість до її життя, проблем. Отже, який висновок? Корисна тільки та їжа, яка приготовлена турботливими і ніжними руками, оброблена душею, наповнена лю­бов’ю.

Пригадайте, шановні батьки, своє дитинство! Як смакували нам тоді тістечка! І сьогодні, коли їх їмо, знову й знову відчуваємо тепло, любов, якими нас оточували в дитинстві. Ми переносимо ці емоції на їжу, і це не має нічого спільного з почуттям голоду. Часто ми намагаємося за допомогою їжі розігнати нудьгу, подолати самотність, заглушити тривогу. В багатьох випадках “підкріпитися” їжею – один зі способів позбутися сумних думок, полегшити душевні страждання, бо відчуття насиченості прямо асоціюється з відчуттям любові, захищеності, благополуччя. Отже, ми їмо не тільки, щоб втамувати фізіологічний голод. За допомогою їжі ми задовольняємо потребу любові, захищеності, шукаємо смакові насолоди, щоб ще раз пережити задоволення, які ми отримували колись.

Розглянемо ситуацію. Обід. Біля трирічної Оленки, яка не хоче їсти суп, танцюють усі дорослі. Вони хвилюються, нервують, умовляють, читають казки, співають пісеньки, пропонують іграшки. Усе це для того, щоб переключити увагу дитини з їжі і непомітно запихнути їй до рота чергову лож­ку супу. Але мала крутить головою, знаходить все нові причини: “несмачно”, “солоне”, “не така таріл­ка”, “гаряче”, галасує, плаче. Мама поспішає замі­нити тарілку, дати нову іграшку, дорослі разом охо­лоджують страву, висаджують у ряд ляльок і навіть лякають: “Зараз усе з’їсть лялька або дідусь, а ти залишишся голо­дною”. Оленка ллє сльози і їсть “за маму, за тата...”. Чи дасть користь дитині їжа, яку вона з’їла в такому роздратованому стані? По­стійні умовляння, зауваження викликають негативні емоції, і, якщо це повторюється щодня, вони “запам’ятовуються” і фіксуються організмом. Внас­лідок чого фізіологічний ме­ханізм апетиту іноді так глибоко пошкоджується, що замість природного по­чуття голоду в дитини з’яв­ляється негативне ставлен­ня до їжі, вже при одному її вигляді або згадуванні про неї. Так може виникнути анорексія (втрата апетиту) навіть у здорової дитини, і тут без втручання лікаря-психолога не обійтися.

А ось іще одна поширена ситуація. Матуся гримає на сина, який уже годину сидить над кашею: “Їж негайно! А то покараю, не підеш на вулицю!”, - погрожує вона. Жінка дуже переймається: хлопчик, на її дум­ку, дуже мало їсть. “Ось подивися на свого друга Сашка. їсть, як доросла людина, - він молодець, бо людина, яка добре їсть, здорова завжди!” – повчає вона сина. Подумаймо! Чи має рацію мати, яка вважає, що дитина має з’їдати стільки ж, скільки доросла люди­на? Чи завжди людина, яка багато їсть, здорова?

Аксіома: дитячому здоров’ю шкодить як не­стача їжі, так і її надлишок. Коли дитина систе­матично переїдає, постійне розтягування шлунка зумовлює виникнення та закріплення так званого рефлексу підвищення апетиту, що призводить до ожиріння. Важливо також дотримуватися режиму при­ймання їжі упродовж дня з урахуванням вікових, індивідуальних особливостей малюка. Привчайте його їсти повільно, добре пережовуючи їжу, щоб вона краще перетравлювалася в шлунку.

ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ У ВИХІДНІ ДНІ.

Щоб харчування дітей у вихідні дні відповідало фізіологічним нормам, батьки повинні знати, скільки і яких продуктів дитині необхідно отримувати протягом дня в залежності від віку та режиму, прийнятому в дошкільному навчальному закладі. В харчуванні дітей використовують різні сорти м'яса: яловичина, птиця (крім качок та гусей), кролики, молода баранина, а для старших дітей додається нежирна свинина в рубленому вигляді. В окремі дні; включають сосиски. Однак слід пам`ятати, що в їх складі більше жиру ніж білка та вітамінів, найменш сприятливе співвідношення мінеральних солей. Слід використовувати і такі цінні рослинні білкові продукти, як горох, квасоля (вміст білка в горосі - 23%о, квасолі - 23%). В них багато вітамінів В, вітаміну Е, багато калію та інших мінеральних речовин. В ті дні, коли нема достатньої кількості м'яса або риби, включають блюда із бобових - суп-пюре гороховий, гарнір із зеленого горошку тощо. Збільшити вміст тваринного білка можна також за рахунок негострих сортів твердого сиру та плавлених сирків.

Не рекомендується давати дітям більше одного яйця в день. Надмірна кількість білків може викликати алергійну реакцію, а високий вміст лецетину збуджує нервову cсистему.

Рибу дають частіше. Вона містить цінний набір незамінних амінокислот, вітамінів та мікроелементів ; добре перетравлюється та засвоюється. Щоб урізноманітнити харчування дітей в вихідні дні, потрібно слідкувати за меню дитячого садка протягом тижня і вдома готувати інші страви. В вихідні дні особливу увагу звертають на страви, котрі не завжди можуть бути приготовлені в дитячому садку, наприклад, страви з кролика, субпродуктів.З овочевих блюд вибирають страви, які протягом тижня в меню ДНЗ не включались. Крім того старшим дітям (більше 3-х років) в літній сезон корисно давати й зелені лопаточки гороху та спаржевої квасолі. Для поповнення норми білка дають страви з сиру. Приготовлений в домашніх умовах сир корисно давати в натуральному вигляді з фруктовою підливкою, з вершками чи сметаною, молоком та медом. Білки з натурального сиру засвоюються краще. Однак якщо нема гарантії, що сир виготовлений з пастеризованого молока, його використовують тільки в стравах після термічної обробки, наприклад, вареники, сирники. Хліб дітям потрібно давити пшеничний і житній.Дуже цінні натуральні вітамінні напої: моркв'яно-молочний, з шипшини, морс з чорної смородини.У вихідні чи святкові дні дітям можна давити випічку. Однак потрібно добирати вироби, в які входить менше жиру, а більше фруктів, горіхів. В дитячому харчуванні необхідно систематично використовувати різноманітні сезонні овочі та фрукти.

Здоров'я Вам та Вашим малятам!

 

Логін: *

Пароль: *