«Завдання сенсорно-пізнавального виховання дітей дошкільного віку»

«Завдання сенсорно-пізнавального виховання дітей дошкільного віку»

Проблема оволодіння логіко-математичним розвитком в в сучасному житті набуває все більшого значення. Це пояснюється, насамперед, бурхливим розвитком математичної науки та застосуванням її в різних галузях знань. Підвищення рівня творчої активності, проблеми автоматизації та моделювання виробництва, уміння чітко й послідовно аналізувати досліджувані процеси. Тому навчання в дошкільному закладі спрямоване, насамперед, на виховання в дітей звички повноцінної логічної аргументації навколишнього світу. Досвід навчання свідчить про те, що на розвиток логічного мислення дошкільників найбільшою мірою сприяє саме вивчення початкової математики.

Під час останніх десятиліть проблемою формування логіко-математичної компетентності займалися такі вчені, як Н. Баглаєва, Т. Степанова які у своїх працях розкрили реалізацію індивідуально-диференційованого підходу дітей.

Науковець А. Бєлошиста досліджувала формування і розвиток математичних здібностей у дошкільників. У працях Л. Гайдаржийської пропонується методика формування елементарних математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку. Л. Зайцева розкриває методику формування елементарної математичної компетентності у дітей старшого дошкільного віку.

Особливості засвоєння абстрактних математичних понять вивчала М. Машовець.

Сучасного дошкільника вже з перших років життя оточує математична інформація. Свої перші елементарні знання з математики вони здобувають не тільки самостійно, а й у співпраці з дорослим.

Удосконалення процесу навчання дітей дошкільного віку елементам математики, й забезпечення їх математичного розвитку визначено відповідним змістом, формами, засобами й методами навчання.

Зміни, які проходять як у теорії, так і практиці роботи закладу дошкільної освіти вимагають значно нових підходів у виборі засобів навчання елементів математики дошкільників. На сьогодні характерною рисою системи дошкільної освіти є широке розповсюдження варіативних програм, метою яких є реалізація ідей розвивального навчання. Система розвивального навчання математики направлена не на кількісне накопичення дитиною фактів, способів дій, а на формування і розвиток власної діяльності з запропонованими засобами навчання. Під засобами навчання розуміються сукупності предметів, явищ, ознаки (моделі), дії, а також слова, які застосовуються безпосередньо в освітньому процесі й забезпечують засвоєння нових знань і розвиток розумових здібностей.

Серед засобів навчання й виховання дітей особливе місце посідає гра. Її значення не тільки в тому, що вона створює умови духовного, інтелектуального зростання, а й у сприянні засвоєнню навичок спілкування з оточенням. Немає дитини, яка б не любила гратися.

У відповідності до положень Базового компонента у дошкільників повинні бути сформовані уміння орієнтуватися в усьому, що їх оточує, правильно оцінювати життєві ситуації, аргументувати свої міркування, самостійно приймати рішення, розкривати причинно-наслідкові зв’язки в довкіллі. Усі перераховані вміння дошкільників є складниками здібностей логіко-математичного розвитку дошкільнят. Тому набагато важливіше сформувати у дітей відповідні навички, а не просто дати певні знання.

Цікаві завдання на логіко-математичне мислення сприяє розвитку у дитини уміння швидко орієнтуватися у просторі, сприймати логічні і пізнавальні завдання, знаходити для них правильні рішення. Дошкільнята починають думати і розуміти, що для правильного вирішення логіко-математичного або іншого напряму завдання необхідно зосередитися на питанні, потім вони починають усвідомлювати, що така цікава задачка містить в собі якусь «каверзу» і для її вирішення необхідно підключити логічне мислення та зрозуміти, в чому криється хитрість.

Активність дітей в дошкільному віці починає активно працювати під час вирішення різного характеру задач-жартів, головоломок, логічних вправ та завдань. Під час цих логічних ігор і вправ з цікавим математичним аспектом діти опановують знання, вміння та навички, набуті в попередньому життєвому досвіді, виконувати пошук та знаходити рішення самостійно.

Тільки правильно організована дитяча діяльність і систематичне навчання забезпечують своєчасний математичний розвиток дошкільника.

Кожен педагог в своїй групі намагається проводити роботу в цікавій ігровій формі, яка не стомлює малюка і сприяє кращому запам’ятовуванню математичних понять, які використовуються на кожному кроці. Без них не можливий дивовижний технологічний процес, економічне процвітання. Як правило, навчальні завдання вирішуються в поєднанні з виховними. Так, вихователі вчать дітей бути організованими, самостійними, уважно слухати, виконувати роботу якісно і своєчасно. Це дисциплінує дітей, сприяє формуванню в них цілеспрямованості, організованості, відповідальності. Таким чином, навчання дітей математики, забезпечує їх всебічний та розумовий розвиток.

«Мнемотехніка - технологія ефективного засвоєння інформації в умовах сучасної освіти». Ця технологія допомагає сприяти розвитку пізнавальних процесів та розвитку уяви, фантазії. При використанні мнемо таблиць діти вчаться розв’язувати пізнавальні задачі, знайомляться з цифро образами та мнемо тренажерами. Все це розвиває самостійність та креативність.

Під час освітнього процесу вихователі повинні намагатися застосовувати принцип інтеграції математичних знань в різних видах діяльності дітей протягом дня. Враховуючи наочно-дійовий (образний) характер мислення дошкільників, на заняттях з математики активно використовуючи натуральну, зображувальну та графічну наочність: картки-графи, блок-схеми, таблиці, план-схеми, моделі, символічні зображення, фізкультхвилинки математичного змісту або рухливі ігри з логічним навантаженням математичного змісту. Педагогам необхідно приділяти велику увагу повторенню та закріпленню знань за допомогою різних розвивальних завдань, дидактичних ігор і вправ, а також шляхом застосування щойно набутих знань у повсякденному житті.

У своїй освітній роботі поєднувати економічну освіту та використання дидактичних ігор під час логіко – математичного розвитку дошкільника. Оволодівши логічними операціями, дошкільник стане більш уважним, навчиться мислити ясно і чітко, зуміє в потрібний момент сконцентруватися на суті проблеми, переконати інших в своїй правоті.Робота з логіко – математичної освіти орієнтована на формування у дітей мислення, пам’яті, уваги, уяви, розширення знань, умінь з логіки та математики. Тому вихователям необхідно прагнути навчити дітей думати, мислити, бути поміркованими, застосовуючи знання та уміння в узгодженні з законами математики і логіки. Діти повинні свідомо використовувати свої знання і бути компетентними в різних сферах життєдіяльності. Навики, уміння, придбані в дошкільний період, будуть служити початком для отримання знань і розвитку здібностей в більш старшому віці - в школі. І найважливішим серед цих навиків є навик логічного мислення, здатність «діяти в думці». Дитині, що не опанувала прийомами логічного мислення, важче буде даватися навчання - рішення задач, виконання вправ зажадають великих витрат часу і сил. У результаті може постраждати здоров'я дитини, слабшатиме, а те і зовсім потухне інтерес до навчання.

Завдяки систематичній роботі щодо соціалізації дітей дошкільного віку, рівень економічної компетентності дітей значно зростає. Діти позитивно ставляться до «економіки», добре засвоюють знання про економіку та оволодівають елементарними практичними навичками з області фінансових категорій, формуються уявлення про товар, як результат і продукт людської праці, історію походження грошей і т. д. На заняттях діти «купують», «продають», «міняють», «працюють» - все це гра, яка закріплює досвід, отриманий в сім'ї. Родина - реальне економічне середовище, в якому живе дитина, де вона постійно включається в життєві ситуації: стикається зі справжніми грошима, рекламою, ходить з батьками в магазин, бере участь у процесі куплі-продажу. Крім того, отримуючи в системі економічну освіту, діти даного віку збагачують свій індивідуальний досвід позитивними враженнями від спільної з іншими (однолітки, дорослі) життєдіяльності; більш сформовують економічні та соціальні вміння та навички; формують готовність та здатність працювати в команді, домовлятися, узгоджувати свої позиції, що буде в пригоді під час навчання в школі.

Залучення дітей до процесу логіко-математичної діяльності, в цікавій для малечі, ігровій формі допоможе дитині швидше і легше засвоювати шкільну програму. Одну з ключових позицій у забезпеченні наступності і перспективності в освітньому процесі посідає зв’язок змісту дошкільної і початкової освіти. Він полягає у поступовості й послідовності реалізації чинних програм розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку та освітньої програми для 1 класу початкової школи. Обов’язкове врахування того рівня розвитку дитини, з яким вона прийшла до першого класу школи, сприятиме органічному, природному збагаченню особистісного розвитку, започаткованому в дошкільному періоді життя, та створить умови для успішного подальшого зростання і переходу дитини з першого рівня освіти до наступного.

Сформувати готовність до навчання у школі - означає створити передумови для успішного засвоєння дітьми навчальної програми і нормального входження їх в учнівський колектив. Природно, що одним із важливих показників спеціальної (математичної) підготовки є наявність у дошкільників певних знань, умінь і навичок. Як показує аналіз педагогічної роботи, рівень засвоєння цих знань, умінь і навичок залежить від віку, індивідуальних особливостей дітей, а також від освітнього процесу в дитячому садку.

Цьому сприяють індивідуальні бесіди, дидактичні ігри з дітьми, виконання ними певних завдань та ін. При цьому слід орієнтуватися на такі показники:

обсяг математичних знань і умінь відповідно до програми виховання в дитячому садку;
якість математичних знань: свідомість, надійність запам'ятовування, можливість використання їх у змінених обставинах;
рівень умінь і навичок розумової діяльності, пізнавальної активності;
ступінь розвитку пізнавальних інтересів і здібностей;
особливості розвитку мови (засвоєння математичної термінології);

Рівень засвоєння знань визначити легше, ніж ступінь оволодіння прийомами розумової діяльності, тим більше ступінь сформованості пізнавальних інтересів і здібностей. У зв'язку з цим для виділення прийомів розумової діяльності треба добирати завдання, які дають змогу визначити рівень знань із відповіді. Бажано давати завдання попарно: наприклад, перше завдання – пригадай, розкажи, полічи, покажи, тощо; друге - порівняй, поясни, доведи, розв'яжи та ін. Друге завдання для дітей важче, але воно свідчить про рівень підготовленості дитини до школи.

Найбільш важливим підсумком логіко-математичної підготовки дитини дошкільного віку до вивчання математики у школі є не тільки накопичення певного запасу знань, навичок і умінь, скільки потрібен розумовий та логічний розвиток дитини, формування у неї необхідних неординарних пізнавальних і розумових умінь, що є основою для успішного вивчення та засвоєння надалі математичного і будь-якого іншого узагальненого змісту предмета. Вихователь повинен фіксувати увагу дошкільника, не важливо чи то молодшого чи то старшого, на тому, про що і як вона розмірковує і як вчиняє, до чого це призводить, виховувати свідоме ставлення до своїх дій, стимулювати бажання самостійно робити логічні судження з приводу своїх кроків та вчинків, навчити робити власні припущення.

Формування логіко-математичної компетентності передбачає:

здатність дитини самостійно здійснювати: класифікацію геометричних фігур, предметів та множин за якісними ознаками та чисельністю;
серіацію, тобто впорядкування предметів за величиною, масою, об’ємом розташування у просторі;
обчислення та вимірювання кількості, відстані, розмірів, довжини, ширини, висоти, об’єму, маси, часу.

Дошкільники лише починають оволодівати математичними знаннями, тому їхню логіко-математичну компетентність доцільно характеризувати як елементарну, але розглядати її як складну, комплексну характеристику логіко-математичного розвитку.

Особливістю формування логіко-математичної компетентності є насиченість навчального та виховного процесу проблемними життєвими ситуаціями практичного характеру, які активізують пізнавальні інтереси дітей дошкільного віку, розвивають передумови логічного мислення, вправляють вихованців у використанні набутих знань із математики.

Сучасний вихователь повинен бути готовим до сприйняття нових ідей, технологій, методів, засобів педагогічної діяльності; здатним постійно навчатись. Тільки постійний творчий пошук дозволяє педагогічному працівнику не відставати від розвитку нашого суспільства. Сьогодні педагоги повинні розуміти: бути гарним професіоналом означає бути в постійному пошуку, зростанні, розвитку.